Лісова мавка

Початок травня. У нашій місцевості в цей час вже зазвичай літо в самому розпалі. Але в цьому році було ще прохолодно, але іноді трошки теплішало. Саме в такий сонячний недільний день Пабло вирішив пофотографувати свою музу — Беллу.

Для мене ж це був дебют в якості відеооператора бекстейджу. Виявилося, що це дуже захоплююче заняття — спостерігати поблизу, як працюють фотограф і його модель. Фотозйомки в жанрі «Ню» — це дуже інтимний процес. Це наче флірт між маестро і музою. Тому бекстейджист повинен бути непомітним, щоб не знищити цей тендітний зв’язок. Саме він допомагає створювати справжні емоційні фотографії. Я з усіх сил намагалася не пропустити жоден пікантний момент цього захоплюючого видовища.

Пабло, як людина ввічлива, який давно працює в “делікатному” жанрі (як я люблю називати жанр «Ню»), заздалегідь попередив Беллу, що я буду знімати відеобекстейдж. Вона не відмовилася, не злякалась і, навіть, як я зрозуміла, відчувала себе цілком комфортно і впевнено.

У цей фоторанок ми зняли кілька сюжетів:

• Лісова мавка (цей сюжет)
• 50 відтінків сірого в Миколаєві
• Кокетка в білому капелюсі
• Ексгібі–етюд в рожевих тонах

Але особисто для мене саме сюжет «Лісова мавка» був самим чуттєвим і еротичним. У цій напівпрозорій сукні кольору весняної зелені апетитні форми Белли виглядали особливо ніжно. Вона прекрасно володіє своїми руками — я спостерігала за їх рухами і захоплювалася.

Погляд… Він гідний окремого слова. На фото Белла дивиться не в об’єктив фотоапарату, а прямо в душу фотографу. Як же спокусливо вона це робить!

І, звичайно ж, стриптиз — як же без нього? Що може бути прекрасніше дівчини, яка красиво роздяглася посеред стежки в парку? Фотостриптиз у виконанні Белли був трохи сором’язливим, але дуже чуттєвим. Вийшов “вау-ефект”. Я це зрозуміла, коли, щойно закінчивши зйомку, Пабло поцілував руку Белли. Він завжди так робить, коли бачить в фотооб’єктиві, як він каже, картинку, яка його повністю захоплює!

Коли цей фоторанок закінчився, Пабло був дуже задоволений результатом, і, вже сидячи в машині вдвох зі мною, він поділився: “Правда, форми Белли створені для обіймів 🙂 “. Як же тут не погодитися?