Гаражна еротика в жовтому

Ірен Адлер і Харлі Девідсон… Побачення спокусливої напівоголеної жінки та брутального ультрамаринового байка… Це не казка, це відбувалося насправді одним холодним грудневим днем…

Зима. Холодно. Наші улюблені локації (пляжі, парки, руїни, вулиці, поля) — недоступні. Шукаємо приміщення. Не фотостудію, ні, це банально! Щось душевне, брутальне, оригінальне… Знайшли! Гараж, де паркуються на зимівлю мотобайки. Пабло Інкогніто домовився про фотосесію місцевою джазовою співачкою з умовою, що після її короткої фотосесії він знімає і “свої” сюжети.

Це була моя перша фотосесія, коли чоловіки демонстративно вдавали, що їх не цікавить те, що відбувається. Вони стояли за три метри від мене, голосно розмовляли і зовсім не дивилися в мій бік. Але насправді я помічала, як вони спідлоба поглядають і соромляться почуттів, що прокидаються всередині. Скажу чесно, мене розлючувала їхня поведінка. Якщо їм так було не цікаво, навіщо зайняли найзручнішу позицію, щоб підглядати. Краще б вони безцеремонно стежили за тим, що відбувається — це заводить усіх учасників і виходять пустотливі знімки…

Ну та гаразд! Вдавайте на здоров’я, хлопці!

Я професійна фотоактриса (так мене іноді називає Пабло). І, як належить актрисі, навіть не дивлячись на шум у залі, я маю продовжувати грати свою виставу. Я в шикарній жовтій сукні (улюблений колір маестро) з відкритою спиною біля красеня Харлея неймовірно ультрамаринового кольору, на бампері якого аерографією зображений пірат, вірніше його череп. Страшенно чарівний малюнок.

Зазвичай біля мотоциклів дівчата в інших вбраннях та інших позах. Але це стандартно та нудно для Пабло. Йому подобається контраст, дисонанс, виклик. Хоча це мій перший досвід позування біля байка, моє вбрання та мої пози зовсім інші. Маестро задоволений результатом, навіть незважаючи на те, що нас постійно відволікала гучномовна компанія поряд.

З часом, набираючи в пошуковому рядку браузера «гаражна еротика» «вивалюватимуться» не тільки стереотипні зображення подруг байкерів у коротких шкіряних шортах, важких черевиках і білих майках, що неприродно вигинають спину, але й витончена Ірен Адлер у вечірній сукні у справжньому гаражі, у якому ремонтують залізних коней.

Я відрізняюся від інших ню–моделей не лише стилем позування, а й упевненістю у своїй харизмі та сексуальності. Про це мені постійно нагадує мій майстер, маестро, Пабло. А це дорогого варте!

Ваша Ірен Адлер