Цей фотосет ми зняли випадково, як і безліч наших найяскравіших і сміливих фотоісторій. Така специфіка нашої творчості – ніколи не знаєш, що в підсумку вийде.
Одеса — перлина біля моря, столиця південного регіону України. Вона яскрава, контрастна і гостинна. Я обожнюю її за безліч оригінальних і ефектних локацій. Можна цілий день перебувати в одному кварталі і зняти десятки сюжетів, несхожих один на одного.
В цей сонячний теплий осінній день ми поїхали в Одесу, щоб зняти кілька серій фотографій і покупатися в морі. З нами поїхала моя давня подруга — дуже ефектна та висока дама. Ми з нею дружимо з далеких дев’яностих, коли ми ще були моделями в модельному агентстві при тоді процвітаючому швейному підприємстві «Евіс», де шили сценічні наряди Філіпу Кіркорову та Аллі Пугачовій
Так ось, моя подруга вирішила “вийти із зони комфорту” і спробувати себе в якості ню–моделі. У цій ролі вона була вперше. І, я повинна сказати, трималася вона добре. Спостерігаючи за нею під час фотозйомки, я бачила, як вона розкривається, як позбавляється від нав’язаних суспільством думок… Вона на очах ставала вільною і впевненою в собі жінкою. Я дуже рада за неї!
Одна з локацій в Одесі у нас була запланована – Воронцовська колонада. Ми зняли парну гламурну фотосесію – я в яскравій малиновій короткій сукні, подруга в яскравій жовтій довгій сукні. На тлі блакитного ясного неба і колон кольору слонової кістки дві гарні жінки виглядали просто шикарно!
Коли ми вирішили, що фотосесія закінчена, я побачила маленькі симпатичні дверцята в стіні споруди. Пройти повз я не змогла. Я запропонувала Пабло зробити кілька кадрів, раптом щось вийде. Я озирнулася на всі боки, навколо не було ні душі — це рідкісне везіння, щоб в самому “туристичному місці”, в вихідний день, в полудень. Так як з аксесуарів у мене був в руках тільки журнал «Плейбой» за 1989 рік, я з ним і позувала 😉 .
Класика мого ню-жанру – засвітки в публічних місцях. Я їх і виконала. І я впевнена, що вийшла міні-фото-ню-історія 🙂 .
P.S. Через пару днів, коли ми зустрілися з подругою за чашкою кави, я запитала її про враження про нашу маленьку ню-пригоду. Вона відповіла однією фразою: “Тепер у мене на один комплекс менше!”. Це найбільша нагорода за нашу творчість, яку ми з Пабло вважаємо своєю місією – допомагати дівчатам відчувати себе сміливими і бажаними, а їх чоловікам – милуватися, захоплюватися і кохати їх за красу і сміливість.
P.P.S. Якщо моя подруга вирішиться стати музою Пабло, то незабаром ви зможете помилуватися її шикарними фотографіями в стилі “Гламур” і “Ню” з делікатними засвітками. Поки що фото подруги — в її особистій колекції.
Дякую за коменти (див. під фотосетом)!
- Муза, костюмер: Ірен Адлер
- Продюсер, ідея, режисер, локація, фото, обробка фото: Пабло Інкогніто
Руслан
Очень Розовый!!! Яркий образ!!
Lerson
Господа!
Вы только взгляните на этот взгляд Ирен!!!!!
Какой выразительный!!!!!
Это все фото или продолжение есть?
Pablo
В этом фотосете это всё.