Русалка на Намиві

До цього дня ми й гадки не мали, що в нашому місті є нудистський пляж… Дякуваты нашим фанам!

Наша добра знайома запропонувала приєднатися до їхньої теплої компанії і позасмагати голяка на краю коси на Намиві. Я виросла в цьому районі, але не знала, що там є нудистський пляж.

Зазвичай, щоб відпочити на дикому пляжі, ми долаємо аж 100 кілометрів — їдемо в містечко Южне в Одеській області. А виявляється, що можна, не виїжджаючи з міста, дуже комфортно позасмагати.

Ми домовилися зустрітися на місці. Серпень в наших краях зазвичай самий спекотний літній місяць. Після робочого дня (це був четвер) ми поїхали на Намив. Городяни рятувалися від спеки, як могли. Здавалося, що все місто сиділо в воді.

До кінця коси потрібно було йти досить довго, пляж дуже довгий. Людей було так багато, що іноді доводилося пробиратися між ковдрами. Коли ми прибули на місце, здивувалися тому, що на цьому маленькому шматочку пляжу, закритого від цікавих очей — з двох сторін очеретом, а з третього боку — заростями маслини, був білосніжний пісок і зовсім без ракушок і камінчиків!

Нам пояснили, що завсідники цього пляжу постійно просівають пісок. Взагалі на цьому пляжі було дуже чисто. А комфорт — основа якісного відпочинку! Якщо чесно, то на нудистських пляжах дійсно чистіше, ніж на звичайних.

Ми тепло поспілкувалися з нашими друзями і друзями наших друзів 🙂 . І, звичайно ж, вирішили пофотографуватися, дуже вже красива картинка була перед очима — золотистий захід, синя річка, зелені очерети, білий вітрильник і навіть спортсмени на дошках…

Наші друзі з цікавістю спостерігали за фотосесією, яка тривала досить довго, аж 17 хвилин!!! Зазвичай наші фотосет короткі, і тривають від 3 до 10 хвилин, є навіть однохвилинні! Специфіка жанру зобов’язує, потрібно встигнути зняти фотоісторію поки ніхто не бачить. А якщо хтось із перехожих і помітив нас, то ми вважаємо, що їм дуже пощастило 🙂 , не кожному щастить побачити своїми очима таке видовище, як фотосесія в жанрі ню 🙂

P.S. Наші друзі, надихнувшись нашої фотосесією, теж пофоткали одне одного 🙂 . Ось такий наш приклад заразливий!

Ірен Адлер