Навіщо ми це робимо? Версія Марса.

Моя улюблена дружина, мій друг і моя муза вже опублікувала свою Версію Венери з цього приводу. Прочитайте ж і мою думку, щоб отримати об’ємне враження.

Я — чоловік.

Як ви бачите по фото, я — чоловік. Здоровий (у всіх сенсах), харизматичний, на думку деяких жінок навіть красивий і вже точно в самому розквіті сил.

Я люблю жінок. Я захоплююся їхньою красою і грацією. Мені це необхідно, як повітря (пафосно трохи, але це правда). Фотографія дозволяє мені милуватися цими прекрасними створіннями. Я щасливчик 😉

Всі чоловіки цікавляться еротикою. Я не виняток. І мене, як фотолюбителя, завжди захоплювала саме еротична фотографія. З юності я вишукував в Інтернет спочатку просто еротичні фотографії, потім, коли чаша вражень переповнилася, все більше намагався знайти саме оригінальні фото.

Згодом я прийшов до висновку, що саме фотограф найбільше впливає на те, наскільки дивовижним виявиться кінцевий результат. Навіть якщо його модель, натурниця або муза — сама досконалість, то все одно тільки хороший майстер може, пронісши крізь свою душу і серце, зробити відмінно свою роботу і показати цю досконалість світу.

Потім я знайшов Хельмута Ньютона. Точніше, його роботи. Потім багато його робіт. І я зрозумів, що це саме та людина, яка ще задовго до мене втілила відчутну частину моїх бажань, але тільки в чорно–білих знімках. Мене завжди захоплювала його сміливість і вміння втілювати свої особисті фантазії в фотографії. Він заслужено досяг визнання і вважається одним з кращих майстрів, які жили на рубежі століть.

Моя дружина говорить, що у мене є всі шанси стати “новим Хельмутом”. Вона так в цьому впевнена, як колись була впевнена Джун Ньютон (теж єдина дружина і головна муза Хельмута).

Як каже моя Iren, моя фотографічна діяльність — це моя місія допомагати жінкам розкривати себе і ставати максимально привабливими для своїх улюблених чоловіків і для всього навколишнього світу. Фотографуючись злегка одягненою або оголеною, жінка “розкривається”, позбавляється, так би мовити, від нав’язаного суспільством не самих щасливих людей думки, що сексуальності потрібно соромитися, що вона повинна проявлятися тільки під ковдрою і при вимкненому світлі.

Ви напевно помітили, що найбільше фотографій у мене на сайті — зображення моєї Iren Adler. І це не дивно. Фотографії в стилі “ню” — наше захоплення з юності. Ми почали спочатку “витворяти”, а потім вже “творити” ще в далекому 2002 році (див. нашу першу фотосесію, з якої все й почалося).

Зараз це навіть більше, ніж творчість… Я ризикнув і показав публіці наші фотографії. І публіка (спасибі всім нашим фанам!) нас підтримала! Тепер у нас є сайт, в якому, до речі, кожен день о 6 ранку (за київським часом) з’являється новий фотосет. Так що, як тільки відкриєте вранці в очі, для хорошого настрою просто відвідайте мій сайт 🙂 А вже я постараюся вас здивувати!

Так все ж, для чого ми це робимо?

А не для чого! Робимо ми це просто тому, що це збуджує — збуджує мене, збуджує мою Iren, збуджує моїх прекрасних муз, збуджує моїх глядачів на виставках і відвідувачів сайту, а, значить, і весь інший навколишній світ. І від цього він стає прекраснішим і сильніше! Зрештою, після всілякого збудження з часом нас стає більше (я про дітей, якщо хто не зрозумів 😉 Чи не це найпрекрасніша місія на білому світі?

Пабло Інкогніто