Готель «Одеса». Синя сукня.

І нескінченно довгі—довгі ноги!..
тебе по світу носять… надихати.
І мінімальну, ульта–синю сукню!..
вдягнула… марно. В туфлях — Шахрезада.

© Пабло Інкогніто, 2021

Фотодень в кінці літа 2020. Одеса. Знамениті пам’ятки.

Протягом такого ось фотодня Пабло Інкогніто знімає до 20 фотосесій (іноді 5–10, але це мало 🙂 ) в жанрах «Ню», «Гламур» та «Пінап». Деякі тривають 1 хвилину, є і більш довгі. Переодягання і всі етапи підготовки займають найбільше часу 🙂

З уже опублікованого, знятого в цей день:

• майже нічна фотосесія — «Вона йде!», до неї відеобекстейдж
• епатажна проходка в прозорій сукні по знаменитих сходах — «Синій світанок. У Дюка на Потьомкінських»
• вінтажна фотосесія з легкими засвітками нової бікіні–стрижки — «Коханка капітана. Бурлеск»
• настрій–канкан на морвокзалі — «Ах, ці дівчата в трико…»
• гаряча одеситка — «Кармен. Одеса. Спека!»

На зворотному шляху я побачила величезну сцену, встановлену для святкового концерту, імпровізований зал для глядачів під відкритим небом і готель морвокзалу на тлі — красива синя висотка–красуня «Одеса» (шкода, що це безлюдний готель–привид 🙁 ).

Я не можу пройти повз такої шикарної локації. Як солдат, я переодягнулася за 30 секунд в яскраво–синє плаття і туфлі в тон, акцент — нитка перлових намист на руці — мій улюблений фетиш, не рахуючи чашок (тисни на слово “чашка” і побачиш всі фотосети з ними).

Зазвичай відвідувачі театру починають свій вечір з буфету. Я ж почала фотосесію з бару «Зубрівка». Хоч алкоголь я не приймала, на пригоди мене все ж таки потягнуло.

Охоронець території, у якого ми запитали дозволу, чи можна зробити коротку фотосесію, без особливого ентузіазму дозволив, демонстративно сів спиною до нас, що не могло не радувати. Дійсно, чого корінний одесит ще не бачив? А не бачив він моєї фотосесії з легким стриптизом 🙂 Зрозуміло, йому не пощастило, прогавив він свою удачу в цей день 🙁

6 хвилин зйомки, 356 кадрів і ви вже милуєтеся цим фотосетом.

Приємного перегляду! Чекаємо на ваші коментарі …

Ірен Адлер