Оголена дівчина на шпильках, балансуючи, стоїть на бетонній плиті, і тільки прозора парасолька — її опора зараз…
У цих картинках багато романтики. Виною всьому красиве ранкове світло, що падає на її ладну фігуру. Але, насправді, вона уособлює Україну, втягнуту Російською федерацією у війну. Зненацька, так? А я поясню!
Не тіло її голе, а душа. Весь світ дивиться на неї на всі очі. Один нею захоплений. Інший — засуджує. Третій хоче допомогти і захистити… А вона щосили намагається втриматися на ногах. Тому що вона має мету! У музи мета — гарний та чуттєвий фотосет із її участю. Україна — має віру в перемогу і щасливе майбутнє.
Аналогія дуже дивна, можливо, скажете ви… Але це моя аналогія! Саме це я відчувала під час фотосесії. Саме ці емоції були навіяні локацією руїн (це не наслідки війни, ці руїни вже були давно тут) і зустріччю військових на шляху (щоразу, коли ми їх бачимо, ми знаємо, що наше місто під їхнім героїчним захистом).
Адже ми прифронтове місто.
Ми сильні.
І ми дивні.
Ми з Миколаєва!
Текст — Ірен Адлер
P.S.S. Диіться також:
Відеобекстейдж “Білі шпильки. Відео.” (6 хвилини спокуси UHD–4K video)
- Муза, костюмер: Ірен Адлер
- Стиліст: Куля
- Продюсер, ідея, режисер, локація, фото, відео, відеомонтаж, обробка фото: Пабло Інкогніто
gf
Ребята, как всегда высокий класс модели и фотографа!!. Кажется было немного более откровенно , чем обычно? или мне показалось из-за долгого отсутствия новых фото
PabloIncognito
Спасибо!
Совсем не откровенно. Это вам показалось. А те фотосеты, что я считаю более откровенными помечены тегом “откровенно“. Заходите по ссылке и наслаждайтесь!
Сергій
7 фото – дуже сміливо
PabloIncognito
То просто крупний план з попереднього фото. Фрагмент.